Ольга Кирильчук. Вірші. "Було тихо, ми стояли навпроти..."

***
Було тихо, ми стояли навпроти,
було чути стукіт сердець.
Отакі ось круті повороти...
Ми не підем тепер напростець.

***
Ти спіткнувся об вечір,
майже п’яний, блукаєш по скверах.
Ти повірив у справжню велич,
заблукаваши в небесних сферах.

***
Якщо ти підеш, залиш мені трохи
світанку і твого ім’я.
Залиш мені слово на згадку,
щоб надії мої не зім’яв...

***
Здається, любов - це політ
радість, життя і щастя,
і ось ти ідеш вже на зліт -
і страшно, що можна упасти.

Не бійся у небо злітати
і падати стрімко з небес,
бо час вміє все лікувати
і бути з тобою, і без...