Маргарита Марченко. Я вважаю, що в моїй родині саме він – справжній герой

Я вважаю, що в моїй родині саме він – справжній герой

Я хочу розповісти про свого прадідуся Марченка Олександра Семеновича.

Мій прадідусь брав участь у воєнних діях 1941-1945 років, був штурманом військового літака й неодноразово вилітав на бойові завдання. Так, вилетівши на завдання в Польщі, його літак був збитий. На щастя все обійшлося незначними пораненнями. Деякий час дідусь перебував у шпиталі, потім повернувся у свою військову частину. Ще на одному з воєнних завдань його літак було збито вдруге біля кордону з Німеччиною. Цього разу зі всього екіпажу залишився в живих тільки він. Прадідусь дістав важкі поранення з втратою пам’яті. Декілька місяців був у списку зниклих безвісти. Всі його рідні та знайомі гадали, що він загинув підчас одного з вильотів. Перебуваючи у лікарні, до нього почала повертатись пам’ять. Він пише листа рідним. З листа вони довідалися, що Олександр Семенович залишився в живих. Наприкінці війни його екіпаж з багатьма іншими вилетів бомбардувати Берлін. Після цього наша армія здобула перемогу.

У нашому сімейному альбомі й досі збережені фотографії прадідуся, на яких він зі своїми товаришами знаходиться біля Рейхстагу. Я дуже пишаюся своїм дідусем, адже він мужньо захищав нашу країну. Я вважаю, що в моїй родині саме він – справжній герой.

Маргарита Марченко