У кожної людини є хоч одна, але цікава історія з життя. Є історії, прослухавши які, хочеться плакати, є історії від яких хочеться задуматись над своїм життям, є й смішні історії. І кожна історія - повчальна.
Я б хотіла розповісти історію моєї прабабусі, але мені не хочеться писати про її життя в дуже страшні роки війни, нагадувати й говорити про це не завжди є сенс. Історія, яку я розповім - коротка, але, як на мене, вона цікава.
Якось моя бабуся, залишившись вдома одна, готувала вечерю й вирішила спуститись в погріб, щоб дістати огірки до столу. Йдучи до нього, вона почула шум, але не звернула на це уваги. Спустившись до погребу, вона побачила постать якоїсь людини, що їла її огірки, по які вона йшла... Вона дуже злякалась і, не довго думаючи, побігла в хату, взяла кочергу і почала виганяти злодія з погребу. Вигнавши його, бабуся так кричала на нього, що збіглись сусіди. Потім виявилось, що це був німець, якого розшукували.
Так бабуся допомогла місцевій поліції, і їй за це дали символічну нагороду - хліб.
Отже, навіть такі незначні історії потрібно залишити в своїй пам’яті, щоб внуки і правнуки знали про свій рід щось цікаве. Моя прабабця вже померла, але її історія залишилась.
Виконала студентка групи 1-9-25А
Кухарук Дар’я
Немає коментарів:
Дописати коментар