Майбутнє… Воно таке близьке и водночас далеке. Ніхто не знає, що на нього чекає, але кожен до чогось прагне, має певні плани, бажання, мрії і намагається їх здійснити в майбутньому.
Звичайно, можливо ще зарано говорити про плани, та чим раніше ми поставимо собі цілі, тим, швидше ми їх досягнемо, але для того, щоб чогось досягти слід щось робити.
Я, звичайно, як і більшість людей на Землі, маю певну мету і не одну. І все ж таки: ким я бачу себе в майбутньому? Я вже не раз замислювалась над цим питанням. Напевно, якщо я опинилась у стінах даного закладу, то свою майбутню професію я хочу пов’язати з творчістю. Я не можу знати, як складеться моє майбутнє, можливо, я взагалі не буду працювати за напрямком своєї професії.
Ким ще я себе бачу? Мамою. Родина в моєму житті займає найвищу сходинку. Діти - квіти життя, а також щастя і велика радість. Але водночас - це й серйозна відповідальність. Також я планую стати підтримкою та опорою для батьків. Адже саме завдяки їм я маю все, що мені необхідно. А найголовніше – вони подарували мені життя, за що я їм дуже вдячна. І це далеко не всі плани…
Як я і казала на початку своєї розповіді, напевно, ще зарано думати про майбутнє, будувати якісь плани, адже ми не знаємо, які подарунки нам готує доля. Слід очікувати удару з будь-якого боку, але головне – вміти піднятися після кожної поразки.
Звичайно, можливо ще зарано говорити про плани, та чим раніше ми поставимо собі цілі, тим, швидше ми їх досягнемо, але для того, щоб чогось досягти слід щось робити.
Я, звичайно, як і більшість людей на Землі, маю певну мету і не одну. І все ж таки: ким я бачу себе в майбутньому? Я вже не раз замислювалась над цим питанням. Напевно, якщо я опинилась у стінах даного закладу, то свою майбутню професію я хочу пов’язати з творчістю. Я не можу знати, як складеться моє майбутнє, можливо, я взагалі не буду працювати за напрямком своєї професії.
Ким ще я себе бачу? Мамою. Родина в моєму житті займає найвищу сходинку. Діти - квіти життя, а також щастя і велика радість. Але водночас - це й серйозна відповідальність. Також я планую стати підтримкою та опорою для батьків. Адже саме завдяки їм я маю все, що мені необхідно. А найголовніше – вони подарували мені життя, за що я їм дуже вдячна. І це далеко не всі плани…
Як я і казала на початку своєї розповіді, напевно, ще зарано думати про майбутнє, будувати якісь плани, адже ми не знаємо, які подарунки нам готує доля. Слід очікувати удару з будь-якого боку, але головне – вміти піднятися після кожної поразки.
Немає коментарів:
Дописати коментар